|
За гроші можна купити... |
|
З Лідою ми познайомилися в лікарні. На її долю у свої 28 років випало немало випробувань. Ліда - мама двох дітей-школярів. Вона не поет, але любов до свого народу, до рідної землі спонукає її писати такі віршовані рядки.
Хтось патріот, а хтось в усім байдужий. Хтось ворог нам, а хтось по духу брат. Наш символ - прапор: над всіма він дужий, І не потрібно від чужинців нам порад. Ми українці! Щирих душ народ! В нас землі найбагатші, найродючі, А люди варті самих цінних нагород, І голоси, й серця у нас у всіх співучі. Стежки до школи нам такі близькі, Хоча й пройшли десятки років, Учителі - добродії й різкі, Віджали в нас немало соків. Нас вчили, нас виховували і любили. В нас вклали душу, совість, співчуття, Щоб в старі рани близьким ми не били, Бо з боку темного н ... Читати далі » |
|
Друзі мої, випускники минулих років! Ми всі дорослішаємо, стаємо мудрішими. І лише зустріч однокласників є для нас хвилюючою можливістю з дитинством зустрітися знову. ... Читати далі » |
|
Про дурних
Паша Броский У світі немає злагоди, І тоне він в озері мороку, І щоби зовсім не засахнути, Нам часто бракує пороху... Бо люди бувають різними, Бо дивляться в різні сторони, Бо мудрі шукають істину, А дУрні шукають ворога... І так історично склалося, Без сорому, совісті й жалості, Мов люди печерні за хутрами, Дурні полюють за мудрими... Все темы - избиты Паша Броский Все темы - избиты, Все фразы - затасканы, Таланты - зарыты, Все люди - под масками... Кто гений - не нужен, Кто мерзость - востребован, Кто честен - тот в луже, Кто умный - расстрелянный... Мне страшно - до ужаса, ... Читати далі » |
 |
 |
 |
 |
 |
 |